- самочинний
- (який робиться, здійснюється без дозволу, незаконно), самовільний, самоправний
Словник синонімів української мови. 2014.
самочинний
Смотреть что такое "самочинний" в других словарях:
самочинний — а, е. 1) Який робиться, учиняється самовільно, незаконно. Самочинний виступ. 2) Який здійснюється за власним почином, за власною ініціативою … Український тлумачний словник
самочинний — прикметник … Орфографічний словник української мови
радіоактивність — ності, ж. Самочинний або штучно викликаний розпад атомних ядер деяких хімічних елементів, який супроводжується випромінюванням елементарних частинок: електронів, позитронів і т. ін … Український тлумачний словник
самовільний — а, е. 1) Який здійснюється без дозволу; самочинний. || рідко. Якого зроблено навмисно. 2) Який діє на власний розсуд, незважаючи на волю й думку інших; свавільний. 3) Який відбувається, виникає і т. ін. сам по собі, без будь якого зовнішнього… … Український тлумачний словник
самомодифікація — ї, ж. Самочинний перехід з одного стану, різновиду, форми тощо в інші без дії сторонніх чинників … Український тлумачний словник
саморозклад — у, ч., хім. Самочинний розклад молекул або кристалів багатьох хімічних сполук … Український тлумачний словник
самочинність — ності, ж. Абстр. ім. до самочинний … Український тлумачний словник
самочинно — Присл. до самочинний … Український тлумачний словник
тепломасообмін — у, ч. Самочинний процес поширення тепла від більш нагрітого тіла, середовища і т. ін. до менш нагрітого … Український тлумачний словник
самовільний — 1) (який здійснюється без дозволу), самочинний 2) (який чинить на власний розсуд), свавільний 3) (який відбувається, виникає сам по собі, без будь якого зовнішнього втручання), спонтанний … Словник синонімів української мови
